Основні напрямки
Західний-походи на Естів, в Польщу, в Мазовію (+на Ятвягів, Литву), династичні шлюби з королями Угорщини, Норвегії, Франції, Польщі
Північний – похід на Ямь (Ємь)
Південний – похід на Константинополь, відбиття набігу печенігів
Коротко про зміст основних подій
Болеслав I відвіз до Польщі безліч бранців і видобутку, в тому числі сестер Ярослава і, за однією з версій, його першу дружину – Ганну. Ярослав, згодом, одружившись з дочкою шведського короля Інгігердою і заручившись підтримкою нормандських найманців, переміг Святополка і вигнав його з Київа, але почати активні дії за межами власної держави зміг лише після 1026 – розорені усобицею землі вимагали відновлення, а інші російські князі намагалися оскаржувати першість Ярослава.
(картина Я. Матейко)
Похід на чудь і заснування міста Юр’єв в 1030
У прибалтійських землях, імовірно на річці Амовже, дружина князя Ярослава розбила чудське військо. На місці битви князь Ярослав звелів закласти місто Юр’єв (назване на честь християнського імені князя, в деяких джерелах “Гюргев”, сьогодні місто Тарту в Естонії).
Рубані стіни і вежі були поставлені на пагорбі, схили якого служили природними перешкодами для супротивника.
«И велел во оной от всея земли дань приносить», — В.Н. Татищев.
Польські походи 1030-1031
У 1030 році війська Ярослава взяли місто Белз, але головна мета походу — повернення всіх Червенських міст — не була досягнута. До нового походу на Польщу князь підготувався ретельніше, заручившись підтримкою брата — чернігівського князя Мстислава Володимировича.
У 1031 року Ярослав і Мстислав зібрали велике військо і вторглися в Польщу, відвоювавши міста Перемишль і Червен, і, взявши в полон безліч поляків, поділили їх. Ярослав розселив своїх полонених вздовж річки Рось. Фактично, ці події стали своєрідним реваншем за вторгнення Болеслава I в 1019 році в Київ.
(худ. А. Малой)
Згідно з однією з версій, Харальд III Суворий, король Норвегії, зведений брат Олафа Святого, втік до Ярослава Мудрого і брав участь у кампанії з повернення червенських міст. Згодом Харальд одружився на Єлизаветі Ярославні і зміг силою повернути собі норвезький трон.
Розгром печенігів під час облоги Київа в 1036
Кровопролитний бій з переважаючими за чисельністю кочівниками закінчився беззастережною перемогою росіян. Ті, що залишилися нападники в паніці втекли: безліч печенігів потонуло в Сетомлі та інших річках, частина пішла до кордонів Візантії, частина – до Дону.
Після цього печеніги перестали грати самостійну роль, а виступали як значна за чисельністю частина нового племінного союзу берендеїв, званого також чорними клобуками.
Союз з Польщею і походи в Мазовію
Казимир попросив Ярослава про допомогу в поверненні Мазовії, де місцева знать відкололася від Польщі в момент селянського бунту 1037-1038 років і назвала своїм князем якогось Маслава (Моислава/Мечислава).
На знак повного примирення з Руссю польський король відпустив на волю всіх руських бранців (бл. 800) захоплених Болеславом у 1018 році і дозволив їм повернутися на Русь з майном і сім’ями.
Ярослав же з цього моменту починає систематичні військові походи “на мазовшан” і союзні їм племена:
- Взимку 1038/39 – Похід на ятвягів
- 1040 – Похід на Литву
- 1041 – Похід на ладдях в Мазовію
- 1044 – Похід на Литву
- 1047-похід на мазовшан-вбивство мазовського князя Мойслава і підкорення Мазовії на користь польського короля Казимира i-закінчення союзного договору з Польщею
Похід на племена Ємь (Ямь) в 1042
Відомо, що київські війська розбили супротивника, захопили полонених і цінний видобуток, але на зворотному шляху загинуло від хвороби багато коней.
В лѣто 6550 (1042). Иде Володимиръ, сын Ярославль, на ямь, побѣдивъ я. И помроша кони у Володимерь вой, и яко еще дышющимь конемь, сдираху хъзы с нихъ: толикъ бѣ моръ в конѣхъ. – Повість Временних літ[1]wikipedia
Похід на Константинополь в 1043
Ярослав I Мудрий послав у похід на човнах військо під керівництвом свого старшого сина Володимира, що княжив в Новгороді і воєводу Вишату.
6 тисяч воїнів на чолі з воєводою Вышатой, включаючи врятувавшихся з розбитих суден, намагалися пробитися сухопутним шляхом на північ, але цей загін був знищений біля Варни імперськими військами. Сам воєвода і його воїни потрапили в полон, багато з них були засліплені.
Згідно з Повістю Временних літ, світ був укладений через три роки-в 1046. Воєвода Вишата був викуплений і повернувся до Київа. В знак примирення було укладено династичний шлюб родички імператора Костянтина Мономаха (імовірно – дочки) і сина Ярослава Мудрого – Всеволода.
Династичні шлюби
Протягом усього свого правління Київською Руссю Ярослав Мудрий регулярно використовував як закріплення нового союзу укладення династичного шлюбу між членами правлячих сімей. На наведеній карті можна наочно побачити з якими державами це дозволило зміцнити відносини.
- 1019 Ярослав Мудрий і дочка шведського короля Інгігерда
- 1038-Анастасія Ярославна та майбутній король Угорщини Андраш
- 1038/1039 – польський король Казимир I і Марія-Добронега (сестра Я. М.) — сестра Казимира I Гертруда і Ізяслав Ярославич.
- 1043/44 – Єлизавета Ярославна і майбутній король Норвегії Харальд Суворий
- 1046 – Всеволод Ярославич і родичка візантійського імператора Костянтина IX Мономаха
- 1051 – Ганна Ярославна і король Франції Генріх I
Підсумки та результати зовнішньої політики
- Укріплено вплив Київської Русі на напрямках північ і північний схід
- Налагоджені відносини з Польщею, бранці і Червенські міста, захоплені Болеславом I повернуті
- Укладені династичні шлюби з королями Франції, Польщі, Угорщини і Норвегії, а також з родиною імператора Візантії – збільшення авторитету Київської Русі в Європі
- Відбито набіг печенігів на Київ – надалі ці племена не турбували південно-східні кордони держави
Loading...
