Коротка характеристика
Внутрішня політика Ярослава Мудрого на першому етапі була сконцентрована на захопленні і утриманні влади в Київській Русі (міжусобиця 1015-1019, конфлікт з Брячиславом в 1021 і Мстиславом у 1023-26 р), після остаточного затвердження на троні князь став більше часу приділяти питанням облаштування держави, освіти і культури.
Боротьба за владу і утримання Київського престолу
Після смерті князя Володимира, його старший син Святополк, раніше ув’язнений батьком за спробу перевороту, був звільнений з в’язниці своїми послідовниками і оголосив себе новим київським князем.
Міжусобиця дітей князя Володимира
1015-1019
У результаті Ярослав Мудрий здобув перемогу і вигнав Святополка, прозваного згодом Окаянним, але ціна перемоги виявилася високою – були втрачені Червенські міста, віддані Святополком польського короля Болеслава I, багато жителів Київа, в тому числі сестри Ярослава, стали польськими полоненими, а землі, на яких брати билися один з одним, прийшли в запустіння
Утримання влади
Після перемоги над Святополком, проти Ярослава виступили ще двоє братів. У 1021 році новий київський князь боровся зі своїм братом Брячиславом, полоцьким князем, а в 1023-1026 роках інший брат, Тмутараканський князь Мстислав вирішив заявити про свої права. В результаті протистояння Ярослав і Мстислав вирішили поділити між собою землі по Дніпру. Лівобережжя зберігалося за Мстиславом, а Правобережжя за Ярославом. Згодом Мстислав допомагав Ярославу в польських походах 1030-1031 років, і надалі брати без сварок правили Руссю до 1036 року, коли Мстислав раптово помер на полюванні.
Ярослав правил з Новгорода до смерті Мстислава в 1036 році, після чого уклав останнього брата Судислава в темницю і переїхав до Київа остаточно.
Реформи і розвиток
Крім боротьби за владу і військових походів проти інших держав, Ярослав Мудрий займався проведенням реформ, частина з яких стала основою культури та побуту для Київської Русі на довгі роки.
Законодавство
Правда Ярослава
“Найдавніша Правда” складається з 18 статей. Вона передбачала право на кровну помсту, покарання за вбивство у вигляді штрафу (віра), покарання за побої, їзду на чужому коні, псування майна та ін.
Згодом “Найдавніша Правда” була доповнена синами Ярослава Мудрого (Правда Ярославичів), Володимиром Мономахом (Статут Мономаха) і увійшла “Руську Правду” — збірник правових норм Київської Русі, який є одним з основних письмових джерел руського права.
Релігійна політика
Затвердження митрополита Іларіона
Згідно “Повісті временних літ” в 1051 році (“літо 6559”) Ярослав зібрав єпископів і сам призначив Іларіона митрополитом. Подія була знаковою – до цього на дану посаду стверджував лише константинопольський патріарх, що зайвий раз підкреслювало залежність Київської Русі від Константинополя і візантійських імператорів.
Церковний устав
За версією Я. Н. Щапова саме за сприяння Ярослава Мудрого було складено церковний статут, погоджений з митрополитом Іларіоном.
Статут визначав злочини, що підлягають церковному суду і регулював шлюбні стосунки. Основне значення Статуту полягає в розмежуванні церковної та світської судової юрисдикції, а також виділення у складі церковного суду справ, що вирішуються спільно представниками обох властей.
Освіта і просвітництво
Софійський перший літопис про школу в Новгороді:
1030. “В літо 6538. Іде Ярослав … до Новугороду, і зібрав від старостів і від попів дітей 300 учити книгам”.[1]wikipedia
У 1037 році, на місці успішного розгрому печенігів під Києвом в 1036 , Ярослав Мудрий заклав Софійський собор, де ченцям було доручено Переписування церковних книг і їх переклад з грецької.
Саме в Софійському соборі князь Ярослав організував бібліотеку, в якій за різними оцінками налічувалося від 130 до 500 томів – таким багатством міг похвалитися далеко не кожен європейський правитель.
Будівництво і заснування міст
Нижче перераховані міста, засновані особисто Ярославом Мудрим або за його сприяння:
Підсумки та результати
- Ціною затвердження на Київському престолі для князя Ярослава стали втрачені під час Усобиці 1015-1019 рр землі Чернігівської Русі, які були повернуті після укладення перемир’я з князем Мстиславом.
- Розвиток освіти став черговим каменем у фундаменті майбутньої слов’янської культури.
- Будівництво нових міст на здобутих територіях і фортець Поросської лінії забезпечили додатковий захист держави від майбутніх вторгнень кочівників.
- “Правда Ярослава” і “Церковний устав” – нові віхи на етапі розвитку цивільного і церковного права.
Loading...
