Родина князя Ярослава Мудрого

(1001 — 1050/1056) Дочка першого християнського короля Швеції Олафа Шетконунга і королеви Эстрид. Повинна була вийти заміж за короля Норвегії Олафа II, але посли «Конунга Ярицлейва» прибули раніше. Норвезькому королю дісталася зведена сестра Інгігерди – Астрід. У Новгороді Інгігерда перейшла в православ’я під ім’ям Ірина. Народила Ярославу Мудрому 10 дітей: сім синів і три дочки.

Отримала в придане місто Альдейгаборг (нині село Стара Ладога) з прилеглими землями, що отримали з того часу назву Інгерманланд – “землі людей Інгігерд”.

Заснувала в Києві перший жіночий монастир. Овдовівши в 1054 році, постриглася в черниці під ім’ям Анна і померла в Новгороді за різними версіями в 1050 або 1056 році.

Докладно

На новогородське князювання посаджений батьком, за різними літописами, в 1030 або 1034 році. В управлінні князівством йому допомагали воєвода Вишата і єпископ Лука Жидята, згодом канонізований.

У 1042 році Володимир здійснив переможний похід на ямь (територію Південної Фінляндії), а в наступному 1043 році ходив спільно з Гаральдом Суворим на Візантію. Візантійський похід закінчився невдачею, але є версія, що в 1044 році Володимир взяв Херсонес.

Канонізований Російською православною церквою в 15 столітті, як “святий благовірний князь Володимир Ярославич Новгородський”.

Читать подробнее

Старша (імовірно) дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди шведської. Близько 1038 року Анастасія Ярославна вийшла заміж за угорського герцога Андраша (Андрія), який, рятуючись від переслідувань з боку короля Іштвана I, раніше втік у Київ. У 1046 році Андраш разом з Анастасією повернувся до Угорщини, і, захопивши престол, став королем.

У 1060 році Андраш зазнав поразки від свого брата Бели, незабаром після чого помер, і Анастасія з дітьми змушена була бігти до німецького короля Генріха IV. Через кілька років Анастасія змогла скористатися ситуацією і за допомогою німецького короля повернула трон сина.

Читати докладніше

Другий син Ярослава та Інгігерди, отримав від батька князювання в Турові. Після смерті в 1052 році старшого брата новгородського князя Володимира, Ізяслав посадив у Новгороді свого сина Мстислава і за тодішнім династичним правилами, став спадкоємцем київського столу (хоча Володимир і залишив сина). Після смерті батька, став великим князем київським.

Разом з братами Святославом і Всеволодом становив Тріумвірат Ярославичів — князі управляли південними землями Київської Русі в 1054-1073 роках не вступаючи у протистояння. У 1073 році між братами спалахнула ворожнеча, а в 1078 році Ізяслав загинув під час бою з військами своїх племінників.

Читати докладніше

Друга дочка (четверта дитина) в сім’ї київського князя Ярослава Мудрого та Інгегерди шведської. Єлизавета виросла при княжому дворі в Києві, де отримала гарну освіту.

Взимку 1043/1044 року вона вийшла заміж за Харальда, який довго і наполегливо домагався її руки у Ярослава Мудрого. У 1046 році Харальд став королем Норвегії, вони з Єлизаветою переїхали в його королівство. Народила чоловікові двох дочок-Марію і Інгігерд, згодом вийшла заміж за данського короля Олафа Свейнссона і стала королевою Данії.

Читати докладніше

Третій син Ярослава Мудрого та Інгегерди шведської. У 1054-1073 роках входив до «тріумвірата Ярославичів». Під час його князювання в Чернігові активізувалося будівництво, а місцевий єпископ прийняв статус митрополита.

1 листопада 1068 під Сновськом Святослав завдав поразки половцям після того, як разом з братами був розбитий ними на річці Альті.

У 1073 році, вступивши в змову із Всеволодом, скинув Ізяслава, який втік до Європи. 27 грудня 1076 року Святослав помер на 50-му році життя, ставши першою відомою на Русі жертвою невдалої хірургічної операції: він помер від «різання желве» (розрізання пухлини).

Читати докладніше

Четвертий син Ярослава та Інгігерди. За життя батька Всеволод не був його намісником в будь-якому місті і жив у Києві при батьках. З 1054 по 1073 рік-княжив у Переяславі-російській і Ростовській землі, належав до “тріумвірату Ярославичів”.

У 1046 одружився на родичці (імовірно – донці) візантійського імператора Костянтина IX Мономаха, від шлюбу з якою народився Володимир Мономах – майбутній великий князь

Княжив у Києві в 1076-1077 і з 1078 до кінця життя, перший правитель Києва, який використав титул “князь всієї Русі”.

Читати докладніше

Молодша з трьох дочок київського князя Ярослава Мудрого. У російських джерелах, в тому числі літописних, ніяких відомостей про Ганну (як і про інших дочок Ярослава) не збереглося.

Історик XVII століття Франсуа де Мезере писав, що до Генріха I Французького «дійшла слава про принади принцеси, а саме Ганни, дочки Георгія (ім’я Ярослава у хрещенні), короля Русі, нині Московії, і він був зачарований розповіддю про її досконалості». Ганна народила Генріху четверо дітей, в тому числі майбутнього короля Франції Пилипа I. була відома у Франції як Ганна Російська або Ганна Київська.

Читати докладніше

Про В’ячеслава практично нічого не відомо. Народився, ймовірно, в Києві, де жив до повноліття. У 1054 році після смерті Ярослава отримав Смоленське князівство. Помер через три роки, в 1057.

Молодший син Ярослава та Інгігерди. У 1054 році отримав за заповітом батька Волинське князівство, а в 1057 році, після смерті брата В’ячеслава, був призначений трьома старшими Ярославичами князювати в Смоленську.

Як і його брат В’ячеслав, Ігор помер в ранньому віці – в 1060 році. На момент смерті йому було близько 24 років. Залишив малолітніх синів: Давида і Всеволода, які стали князями-ізгоями і за рішенням старших Ярославичів не наслідували свого батька.

Читати докладніше