Місія INFO.FAN
9 мин

Діти Ярослава Мудрого, народжені йому шведською принцесою Інгігердою, зіграли значну роль в долі руської держави: сини правили різними князівствами, а доньки стали дружинами іноземних королів, що збільшило вплив Київської Русі.

Однак, синам Ярослава, як і їх батьку, не вдалося повністю уникнути кровопролитних міжусобних війн за право верховенства в державі – союз, створений в 1054 році трьома старшими Ярославичами (названий істориками “тріумвірат Ярославичів”), розпався до 1073 року.

Дети Ярослава Мудрого - генеалогическая схема
Діти Ярослава Мудрого – генеалогічна схема

Володимир Ярославич

Святой благоверный князь Владимир Ярославич

(1020 — 1052)

На новогородське князювання посаджений батьком, за різними літописами, в 1030 або 1034 році. В управлінні князівством йому допомагали воєвода Вишата і єпископ Лука Жидята, згодом канонізований.

У 1042 році Володимир здійснив переможний похід на ямь (територію Південної Фінляндії), а в наступному 1043 ходив спільно з Харальдом суворим на Візантію. Візантійський похід закінчився невдачею.

Канонізований Російською православною церквою в 15 столітті, як “святий благовірний князь Володимир Ярославич Новгородський”.

Читати докладніше


Анастасія Ярославна

Памятник королю Андрашу и его жене Анастасии Киевской
Пам’ятник королю Андрашу та його дружині Анастасії Київській

(бл. 1023—1074/1094)

Старша (імовірно) дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди шведської. Близько 1038 року Анастасія Ярославна вийшла заміж за угорського герцога Андраша (Андрія), який, рятуючись від переслідувань з боку короля Іштвана I, втік у Київ. У 1046 році Андраш разом з Анастасією повернувся до Угорщини, і, захопивши престол, став королем.

У 1060 році Андраш зазнав поразки від свого брата Бели, незабаром після чого помер, і Анастасія з дітьми змушена була бігти до німецького короля Генріха IV. Через кілька років Анастасія змогла скористатися ситуацією і за допомогою німецького короля повернула трон сина

Читати докладніше


Ізяслав (Дмитро) Ярославич

Изяслав Ярославич. Гравюра. 1819 г.

(1024 — 1078)

Другий син Ярослава та Інгігерди, отримав від батька князювання в Турові. Після смерті в 1052 році старшого брата новгородського князя Володимира, Ізяслав посадив у Новгороді свого сина Мстислава і за тодішнім династичним правилами, став спадкоємцем київського столу (хоча Володимир і залишив сина). Після смерті батька, став великим князем київським.

Разом з братами Святославом і Всеволодом становив Тріумвірат Ярославичів — князі управляли південними землями Київської Русі в 1054-1073 роках не вступаючи у протистояння. У 1073 році між братами спалахнула ворожнеча, а в 1078 році Ізяслав загинув під час бою з військами своїх племінників.

Читати докладніше


Єлизавета Ярославна

Барельеф Елизавете Ярославне - королеве Норвегии.

(1025 — 1066/1067)

Друга дочка (четверта дитина) в сім’ї київського князя Ярослава Мудрого та Інгегерди шведської. Єлизавета виросла при княжому дворі в Києві, де отримала гарну освіту.

Взимку 1043/1044 року вона вийшла заміж за Харальда, який довго і наполегливо домагався її руки у Ярослава Мудрого. У 1046 році Харальд став королем Норвегії, вони з Єлизаветою переїхали в його королівство. Народила чоловікові двох дочок-Марію і Інгігерд, згодом вийшла заміж за данського короля Олафа Свейнссона і стала королевою Данії.

Читати докладніше


Святослав (Миколай) Ярославич

Святослав Ярославич. Портрет художника позднейшего времени

(1027—1076)

Третій син Ярослава Мудрого та Інгегерди шведської. У 1054-1073 роках входив до «тріумвірату Ярославичів». Під час його князювання в Чернігові активізувалося будівництво, а місцевий єпископ прийняв статус митрополита.

1 листопада 1068 під Сновськом Святослав завдав поразки половцям після того, як разом з братами був розбитий ними на річці Альті.

У 1073 році, вступивши в змову зі Всеволодом, скинув Ізяслава, який втік до Європи. 27 грудня 1076 року Святослав помер на 50-му році життя, ставши першою відомою на Русі жертвою невдалої хірургічної операції: він помер від «різання желве» (розрізання пухлини).

Читати докладніше


Всеволод (Андрій) Ярославич

Всеволод Ярославич

(1030 —  1093)

Четвертий син Ярослава та Інгігерди. За життя батька Всеволод не був його намісником в будь-якому місті і жив у Києві при батьках. З 1054 по 1073 рік-княжив у Переяславі-російській і Ростовській землі, належав до “тріумвірату Ярославичів”.

У 1046 одружився на родичці (імовірно – донці) візантійського імператора Костянтина IX Мономаха, від шлюбу з якою народився Володимир Мономах – майбутній великий князь

Княжив у Києві в 1076-1077 і з 1078 до кінця життя, перший правитель Києва, який використав титул “князь всієї Русі”.

Читати докладніше


Ганна Ярославна

Анна Ярославна - королева Франции Дипломная работа Ильи Томилова.

(1032/1036 — 1075/1089)

Молодша з трьох дочок київського князя Ярослава Мудрого. У російських джерелах, в тому числі літописних, ніяких відомостей про Ганну (як і про інших дочок Ярослава) не збереглося.

Історик XVII століття Франсуа де Мезере писав, що до Генріха I Французького “дійшла слава про принади принцеси, а саме Ганни, дочки Георгія (ім’я Ярослава у хрещенні), короля Русі, нині Московії, і він був зачарований розповіддю про її досконалості”.Ганна народила Генріху четверо дітей, в тому числі майбутнього короля Франції Пилипа I. була відома у Франції як Ганна Російська або Ганна Київська.

Читати докладніше


В’ячеслав Ярославич

(1036—1057)

Про В’ячеслава практично нічого не відомо. Народився, ймовірно, в Києві, де жив до повноліття. У 1054 році після смерті Ярослава отримав Смоленське князівство. Помер через три роки, в 1057.


Ігор Ярославич

Игорь брат Всеволодов. Уильям Тук. История России от основания монархии Рюриком до царствования Екатерины

(1036—1060)

Молодший син Ярослава та Інгігерди. У 1054 році отримав за заповітом батька Волинське князівство, а в 1057 році, після смерті брата В’ячеслава, був призначений трьома старшими Ярославичами князювати в Смоленську.

Як і його брат В’ячеслав, Ігор помер в ранньому віці-в 1060 році. На момент смерті йому було близько 24 років. Залишив малолітніх синів: Давида і Всеволода, які стали князями-ізгоями і за рішенням старших Ярославичів не наслідували свого батька.

Читати докладніше


Існує теорія, згідно з якою існувала перша дружина Ярослава (до 1019) — імовірно, норвежка на ім’я Ганна, яка була в 1018 році захоплена в Києві в полон польським королем Болеславом Хоробрим разом з сестрами Ярослава і назавжди вивезена до Польщі.

Імовірно, список дітей Ярослава Мудрого можна доповнити ім’ям Ілля (до 1018 -?) — син Ярослава Мудрого від Ганни. Ілля згадується тільки в Новгородському літописі молодшого ізводу в списку ” А се по святомъ крещении, о княжении киевьстѣмъ…»:

< em > И родися у Ярослава сынъ Илья, и посади в Новѣгородѣ, и умре. И потомъ разгнѣвася Ярославъ на Коснятина, и заточи и; а сына своего Володимира посади в Новѣгородѣ.

Розділ “Ярослав Мудрий”

Оціни статтю - допоможи проекту:
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading...

Опубликовано: 27.05.2019
Изменено: 10.04.2023