Відомостей про нього залишилося дуже мало. Літопис називає Ізяслава першим серед синів Рогнеди; ймовірно, він дійсно був старшим серед них, проте рік його народження невідомий, приблизно ставиться істориками до кінця 978 або початку 979 року.[2]portal-slovo.ru
Походження
Полоцька княжна відмовила молодому Володимиру Хрестителю під час його сватання, і образила, заявивши “не хочу розути робичича”. Після цього Володимир спочатку розбив війська її батька, Рогволда, а потім обложив Полоцьк. В результаті ображений князь силою змусив Рогніду стати його дружиною, попередньо вбивши на її очах батька і братів.
Замах Рогніди на Володимира
…Одного разу, коли Володимир прийшов до неї в опочивальню і залишився з нею, Рогнеда почекала поки князь засне, потім взяла в руку ніж і занесла його над сплячим. Раптово Володимир прокинувся. Він перехопив руку княгині і відняв ніж. І сказала Рогнеда князю:
“Засмучена я, бо батька мого ти вбив і землю його полонив мене заради, а нині вже не любиш мене з немовлям моїм”.
І вказала на сплячого маленького Ізяслава. Володимир наказав княгині одягтися як в день весілля її, і сісти на ліжку в світлиці, щоб, повернувшись, стратити її. Сам же вийшов.
Ізяслав заступається за матір
І ось, зробивши все так, як наказав їй Володимир, Рогнеда розбудила Ізяслава, вручила йому меч і навчила, що сказати, коли повернеться батько. І коли увійшов Володимир в світлицю, встав син проти нього з мечем в руці і з такими словами звернувся до нього:

“Отче! Чи ти думаєш, що один тут?”
І відповідав Володимир:
“Хто б думав, що ти тут?”
І опустив меч свій, і вийшов. І скликав Володимир бояр своїх, і розповів про те, що сталося. Сказали бояри йому:
“Не вбивай дружини своєї, княже, заради дитя свого, але віддай їй разом з сином отчину її”.
Володимир побудував місто в отчині Рогнединой (Полоцької землі) і назвав його Ізяславлем-на ім’я сина, і віддав їм обом.
“З тієї пори, — укладає літописець, – піднімають меч Рогволожьі онуки проти Ярославлих онуків”
Подальша доля
Отже, за порадою з боярами Володимир дав Ізяславу з Рогнідою область батька останньої (Рогволода), тобто Полоцьку, в якій побудував для них Місто Ізяславль (тепер Заславль). Пізніше Ізяслав відбудував зруйновану Володимиром столицю (Полоцьк), перенісши її на більш високе і неприступне місце в гирлі річки Полота, на її лівий берег. Ймовірно, що на перших порах регентшей при ньому була його мати Рогнеда.
Відомий його родовий знак (тамга) — тризуб з маленьким хрестиком на середньому зубці. Сучасний герб міста Заславля нагадує про події більш ніж тисячолітньої давності.

Характеристика в літописах
Згідно з повідомленням літописця, Ізяслав був за характером досить спокійним і розважливим князем. Никонівський літопис показує його як розумну, освічену людину.
«Бысть жа сий князь тих и кроток, и смирен, и милостив, и любя зело и почитая священнический чин иноческий, и прилежаще прочитанию божественных писаний, и отвращаяся от суетных глумлений, и слезен, и умилен, и долготерпелив…»
Дружини і діти
Синами були Всеслав Ізяславич і Брячислав Ізяславич Полоцький. Інформації про Всеслава практично не збереглося, він помер ще дитиною, а ось Брячислав згаданий у літописах окремо у зв’язку з періодом утвердження Ярослава Мудрого на київському престолі – у 1021 році між князями-родичами відбулася битва на річці Судом.
Смерть і поховання
Зберігся тільки рік смерті – 1001. Місце поховання невідоме.