Коротка біографія
В шлюбі Рогніди і Володимира народилося 6 дітей, у тому числі Ізяслав – родоначальник династії Ізяславичів Полоцьких, і Ярослав Мудрий, який переміг у протистоянні за київський престол з іншими нащадками великого князя Володимира.
Конфлікт Рогнеди і Володимира

Рогволод розмовляє з Рогнідою (праворуч).
(мініатюра Радзивіллівського літопису, XV ст.)
Через декілька років після смерті князя Святослава Ігоровича між його старшими синами Ярополком і Олегом почалася боротьба, в результаті якої Олег загинув під час взяття киянами міста Овруча. Коли звістка про це дійшла до Новгорода, Добриня, щоб врятувати свого юного племінника, чотирнадцятирічного княжича Володимира, втік з ним за море. Але вже через два роки змужнілий Володимир повернувся в Новгород з варязькою дружиною, прогнав з міста посадников Ярополка, оголосивши, що буде вести боротьбу за велике князювання.
Полоцьке князівство в ті часи, було центром земель слов’янського племінного союзу кривичів, які перекривали практично весь прадавній шлях “з варяг у греки”, а отже полоцький князь мав серйозні доходи, був впливовою і могутньою людиною.
На біду красуні-княжни, або на виконання визначеного долею, обидва конкуруючих брата-князя, послали сватів до Рогволоду Полоцького просити руки його єдиної дочки.
Образа Володимира
Ображений її словами «не хочу розути робичича», Володимир з військом із новгородців, варягів, чуді й кривичів прийшов під стіни Полоцька, коли Рогнеду вже збиралися везти до Ярополка. Рогволод вийшов проти нього, але зазнав поразки в битві і закрився в місті. Навесні 978 Полоцьк був узятий.
Потім Володимир з військами продовжив похід на Київ. Шляхом обману Володимир виманив Ярополка з обложеного міста і коли брат прибув на переговори – два варяга «підняли його мечами під пазухи». З цього моменту Володимир стає великим князем київським.

(Радзивиловський літопис)
Згідно Повісті временних літ, дружиною Ярополка була грецька черниця, захоплена в полон його батьком Святославом-її, вагітну на той момент, князь Володимир також зробив своєю дружиною. Народжений нею Святополк Окаянний, був визнаний Володимиром як син, але сам великого князя батьком не вважав.
Замах Рогніди на Володимира
Після затвердження Володимира на київському престолі, Рогніда була поселена у Києві — на Либеді, де утворилося село Предславино (назву пов’язують з ім’ям дочки Рогнеди — Предслави).
Повість временних літ так передає спосіб життя Володимира до хрещення:
Був же Володимир переможений похіттю, і були у нього дружини […], а наложниць було у нього 300 у Вишгороді, 300 в Білгороді і 200 на Берестові, в Сільці, яке називають зараз Берестове. І був він ненаситний в блуді, приводячи до себе заміжніх жінок і розтляючи дівчат.

мініатюра Радзивіллівського літопису, XV в.
За законами того часу за замах на чоловіка покаранням була смерть – Володимир наказав їй готуватися до страти, яку хотів звершити власноруч.
Ізяслав заступається за матір
Розгніваний Володимир наказав дружині ошатно одягнутися і взяв в руки меч, проте на крик прибіг їх первісток Ізяслав і став на захист матері також з мечем в руках. Володимир не зміг убити Рогніду на очах сина: “…і опустив меч свій; і скликав бояр, і повідав їм про все”. Бояри порадили: ” Не вбивай її заради дитяти цього, але спорудити отчину батька її, і віддай їй з сином твоїм».
Згодом, вчинок Ізяслава став сюжетом для картин і поем, а в Заславлі був створений пам’ятник Полоцькій княжні та її синові.
Володимир поселив Рогнеду і Ізяслава в їх полоцької землі — місто у верхів’ях річки Свіслоч, названий на честь сина-захисника Ізяславль. Це зумовило правління Ізяслава в Полоцьку і утворення Полоцької гілки Рюриковичів. Князі цієї гілки вважали себе Рогволодовими онуками-по жіночій лінії, і отчину свою вели не від пожалування Володимира Ізяславу, а по спадкуванню від Рогволода.
Подальша доля Рогніди
У 989 році Володимир, прийнявши християнство, обвінчався в Корсуні з візантійською царівною Ганною. На зворотному шляху до Києва він послав сказати своїй першій дружині Рогнеді:
“Тепер, хрестившись, я повинен мати одну дружину, з якою вступив в християнський шлюб; ти ж обери собі чоловіка з моїх бояр, кого побажаєш”.
Відповідь Рогніди, яку вона повеліла передати Володимиру, увійшла до літопису:
“Я — природна княжна, нею була, нею і залишуся… А якщо ти прийняв святе хрещення, то і я можу бути нареченою Христовою”.

Рогнеда постриглася в черниці під ім’ям Анастасія. Згідно з відносно пізднім «Тверським літописом», це рішення нібито настільки вразило Ярослава, присутнього при розмові, що він вилікувався від паралічу, залишилася лише кульгавість. Сумна доля матері, безумовно, вплинула на Ярослава — сам він, на відміну від батька Володимира, не був схильний до багатоженства і засуджував видачу дівчат заміж без їх згоди. Так, в статтях Статуту князя Ярослава Володимировича передбачалося покарання батьків, які не зважали на волю нареченої в справах заміжжя не тільки в тих драматичних ситуаціях, коли дівчата здійснювали самогубство через шлюб всупереч волі, але і в тих випадках, “аще девка восхощет замуж, а отец и мати не дадять”.
Діти Рогніди і Володимира
Ізяслав I Володимирович – старший син Володимира Хрестителя і Рогніди став родоначальником династії князів Полоцька.
Ярослав Мудрий
Всеволод Володимирович – третій за старшинством син Рогніди від Володимира отримав у спадок Волинь з центром у Володимирі.
Предслава Володимирівна – у міжусобній боротьбі братів-Владимировичей в 1015-1019 роках виступала на боці брата Ярослава Мудрого.
Премислава Володимирівна – інформації практично не збереглося.
Мстислава Володимирівна – згадується в числі трьох дочок Володимира, взятих в наложниці королем Польщі Болеславом I Хоробрим у 1018 році.