Коротка біографія
Батько Ярослава Мудрого залишив після себе не менше тринадцяти синів від різних дружин, чим заклав основу майбутньої усобиці і братовбивств серед своїх спадкоємців.
Походження і виховання
За припущенням історика Д. І. Прозоровський, Малуша порушила зі Святославом заповідь «не чини перелюбу», і саме це викликало гнів Ольги, сославшей її в село Будутино (Будятино):
“Володимиръ бо бе отъ Малки, ключници Олжины; Малка же бе сестра Добрыне, — и бе Добрыня дядя Володимиру; и бе рожение Володимеру въ Будутине веси, тамо бо въ гневе отслала ея Олга, село бо бяше ея тамо, и умираючи даде его святей Богородици” (Никонівський літопис).
Про подальшу долю Малуші літописи не повідомляють, а малолітнього Володимира відправили до Києва, де він перебував під наглядом княгині Ольги. Вихованням його, можливо, займався дядько по матері воєвода Добриня, так як у звичаях Русі було справою звичною довіряти виховання спадкоємців старшим дружинникам.
Захоплення київського престолу
Після загибелі в 972 році князя Святослава Київом керував Ярополк. В 977 році розгорілася міжусобна війна між Ярополком і його братом Олегом, у якій Олег загинув, а Володимир після цієї звістки «убояся, бежа за море» — варязькі землі. Набравши там військо, він повернувся в Новгород, вигнавши посадника Ярополка.
Згідно з “Лаврентіївським літописом” княжна Полоцька Рогніда була оголошена нареченою київського князя Ярополка. Володимир теж сватався до неї, проте княжна вважала неприпустимим вийти заміж за сина наложниці, яким був Володимир І відповіла:
«не хочу розути робичича».
Ображений відмовою, Володимир зібравши рать з новгородців, варягів, чуді і кривичів, прийшов під стіни Полоцька, коли Рогнеду вже збиралися везти до Ярополка. Батько Рогнеди і правитель Полоцька Рогволод вийшов проти нього, але зазнав поразки в битві і закрився в місті.
Навесні 978 року місто було узяте штурмом, а в помсту за нанесену образу князь Володимир вирішив принизити і збезчестити рід Рогніди і за порадою свого дядька і наставника Добрині згвалтував Рогнеду на очах її батьків, після чого князь Рогволод, його дружина і сини були вбиті.
Потім Володимир обложив Київ, де заперся Ярополк. За версією літописів воєвода Ярополка Блуд, підкуплений Володимиром, змусив Ярополка бігти в маленьке містечко Родень, залякавши заколотом киян. У Рідні Володимир заманив Ярополка на переговори і наказав двом варягам підняти «його мечами під пазухи». Вагітну дружину Ярополка, колишню грецьку черницю, Володимир взяв у наложниці.
(Радзивиловський літопис)
Повість временних літ так передає спосіб життя Володимира до хрещення:
“Був же Володимир переможений похіттю, і були у нього дружини [ … ], а наложниць було у нього 300 у Вишгороді, 300 в Білгороді і 200 на Берестові, в Сільці, яке називають зараз Берестове. І був він ненаситний в блуді, приводячи до себе заміжніх жінок і розтляючи дівчат”.
Хрещення Володимира
Літописна розповідь про “вибір вір” (“випробування вір”) Володимиром носить легендарний характер. До двору викликалися проповідники ісламу, іудаїзму, західного «латинського» християнства (католицизму), але Володимир після розмови з «грецьким філософом» зупинився на православ’ї.
У Києві хрещення народу пройшло порівняно мирно, в той час як в Новгороді, де хрещенням керував Добриня, воно супроводжувалося повстаннями народу та пригніченням їх силою. У Ростовсько-Суздальській землі, де місцеві слов’янські і фінно-угорські племена зберігали в силу віддаленості певну автономію, християни залишалися меншістю і після Володимира (аж до XIII століття язичництво панувало у в’ятичів).
Правління Володимира
Останні роки і смерть Володимира Великого
Князь Володимир збирався змінити принцип престолонаслідування і заповідати владу коханому синові Борису. В останні роки життя Володимира Святополк влаштував змову проти нього, який був розкритий і деякий час Святополк знаходився в ув’язненні. Ярослав припинив з Новгорода перераховувати в Київ данину і церковну десятину, після чого Володимир зібрався з дружиною йти на сина, але смерть не дала йому цього.
Коли Володимир помер у заміській резиденції Берестові 15 липня 1015 року, Святополк, таємно виніс тіло і, загорнувши в килим, вивіз до Києва в Десятинну церкву Святої Богородиці. Незважаючи на спробу приховати смерть Володимира, на ранок незліченна безліч народу зібралося в сльозах до соборної церкви.
«Умре же на Берестовом, и потаиша и, бе бо Святополк в Киеве. Нощью межи двема клетми проимавши помост, в ковре опрятавши, свесивши ужи на землю и възложиша на сани, и везше, поставиша в Святе Богородици, юже бе создал сам».
Початок міжусобної війни
Дізнавшись про загибель Бориса і Гліба, Святослав Древлянський покинув свою столицю і спробував бігти в Карпати, але його наздогнало відправлено за ним військо Святополка, після чого він загинув у битві.
Крім того, Києву відмовилися коритися Полоцьк, що перебував під управлінням племінника князя Володимира Брячислава Ізяславича і Тмутаракань, де княжив син Володимира Мстислав Хоробрий.
Loading...
