Всього було успішно підкорено три племені східних слов’ян:
- 883 – Похід проти древлян
- 884 – Похід проти сіверян
- 885 – Переговори з радимичами
Крім того, літописи згадують про “раті”, тобто військові дії, з племенами уличів та тиверців, які не бажали підкорятися та чинили опір.
Древляни
Древляни, у 883 році, згідно з літописами:
“Олег ходив воювати на древлян і, покоривши їх, наклав данину по шкурі чорної куниці від диму.”[1]В. Н. Татищев, “История Российская”, кн 2, гл 2
Після смерті Олега древляни оголосили про небажання сплачувати надалі; але прийнявши кермо князь Ігор переміг їх та наклав на них ще більшу данину, потім, при спробі зібрати повторну данину, був вбитий древлянами у 945 році. У відповідь вдова Ігоря, княгиня Ольга, кілька разів жорстоко помстилася свавільному племені та спалила їх головне місто Іскоростень.
Сіверяни
У 884 році настав час сіверян підкоритися новому київському князю – зібравши військо, Олег здійснив похід в їх землі та обложив меншою даниною, ніж вони раніше сплачували хозарам.
Повість часів років залишила текст звернення Олега до сіверян:
«Я ворог хазарам, тому і вам немає потреби платити їм данину».[2]Там же
Радимичі
Нарешті, у 885 році до радимичів Олег направив послів із запитанням:
«Кому данину даєте?».
Ті відповіли:
«хазарам».
Тоді князь вимагав:
«Не давайте хазарам, але мені давайте».[3]Повість минулих літ
Радимичі стали сплачувати київському князю таку ж данину, яку сплачували раніше хазарам.
Таким чином, підкоривши три великі східнослов’янські племені, що мешкали поблизу Києва, Олег закріпив ядро формуючоїся давньоруської держави. Незважаючи на те, що уличі та тиверці продовжували опір, у описі походу на Царгород 907 року вони присутні серед інших перелічених племен, що входили до війська Олега Віщого – очевидно, перспектива участі у такому масштабному поході проти відомого своїми багатствами Константинополя була достатньо спокусливою. Крім вище перелічених племен серед учасників походу згадуються білі хорвати, дулеби та інші, раніше приєднавшись представники різних племен:
«…взявши з собою численні варягів, слов’ян, чуді, кривичів, мері, древлян, радимичів, полян, сіверян, вятичів, хорватів, дулебів та тиверців, відомих як толмачі: усіх їх греки називали “Велика Скіфія”.»[4]Повість минулих літ
Loading...
