Дізнавшись про наближення русів, візантійський імператор Лев VI Філософ наказав закрити ворота міста та перегородити гавань ланцюгами, залишивши ворогові можливість грабувати й руйнувати передмістя. У відповідь на це Олег, згідно з літописом, наказав витягнути кораблі на берег та поставити їх “на колеса”, а потім пішов на штурм міста. Залякані греки запросили миру, в результаті чого був укладений вигідний мирний договір з Візантією, пізніше підтверджений руським посольством у 911 році.
Причини походу
- Олег був варягом, для нього було важливо забезпечити своїм воїнам можливість здобути багату здобич (якою славилась Візантія).
- Проведення силової акції мало стати солідним аргументом при укладенні мирного договору на умовах русів – Константинополь був “воротами” з Чорного моря у Середземне, а отже однією з ключових точок для торгівців, що прямували за маршрутом “Із варягів у греки”.
Опис подій
Гравюра Ф. А. Бруні
Згідно з «Повістю временних літ», Олегу вдалося залучити для походу на Царьград велику кількість воїнів з різних племен і народів:
“…взяв же з собою безліч варягів, і слов’ян, і чуді, і кривичів, і мері, і древлян, і радимичів, і полян, і сіверян, і в’ятичів, і хорватів, і дулебів, і тиверців, відомих як товмачі: всіх цих називали греки «Велика Скіфь». І з усіма цими пішов Олег на конях та в кораблях; і було кораблів числом 2000.”[1]Повість минулих літ
Зійшовши по Дніпру до Чорного моря, Олег і його війська продовжили шлях вздовж узбережжя.
Трофименко С. С.
Дізнавшись про наближення величезного війська, візантійський імператор Лев VI Філософ наказав закрити ворота міста та перегородити ланцюгами заток Золотий Ріг, надавши таким чином варягам можливість грабувати та руйнувати передмістя Константинополя.
Сподівання греків на такий захист від варварів (як вони називали русів) були виправдані – вже кілька століть цей спосіб дозволяв не допускати ворожі судна для висадки всередині міста, а високі кам’яні стіни міста дозволяли витримувати найжорстокіші штурми.
Поки його воїни розграбовували незахищені високими стінами передмістя, Олег Вещий вигадав легендарну тактичну хитрість – наказав витягнути кораблі на берег, поставити їх на колеса і так, при попутному вітрі, вся армія рушила до стін Царгорода.
Ольшанський Б.М.
Сполохавшись видом пливучої по землі, як по морю, армади кораблів, греки направили послів до Олега:
«Не губи міста, дамо тобі данину, яку захочеш».[1]Повість минулих літ
Однак, за уявною покірністю ховалося підступство – разом з послами були прислані отруєні вино і їжа, видно греки сподівалися ліквідувати лідера “нахабних варварів” і в неуникній метушні спробувати контратакувати. Олег же, передбачивши, що його можуть намагатися отруїти, вилив принесене вино на землю перед здивованими послами візантійського імператора. Досить часто цей епізод літописної історії називається як одна з причин, через яку князя прозвали “Віщим”.
Зображення з Радзивилівського літопису кін. XV ст
«Цей чоловік не просто прийшов, але це гнів, через гріхи наші, посланий на нас від Бога».[2]В. Н. Татищев, “История Российская”, кн 2, гл 2
Після чого погодилися на будь-які умови миру, які тільки захоче Олег. На знак щирості намірів візантійці цілували хрест, руси ж клялися на власній зброї та іменем шанованого ними бога Перуна.
Як символ своєї перемоги та тріумфу Олег Вещий прибив до воріт Царгорода власний щит – цей літописний факт згодом був популяризований і став мотивом художніх творів.
2013 Художник Б. Ольшанський
Зображення з Радзивилівського літопису кін. XV ст
Окрім вигідних умов для торговців з “Гардарікі” (під цією назвою Русь фігурує в різних іноземних істориків того часу), Олег вимагав для себе та своїх воїнів солідний викуп:
І наказав Олег дати воїнам своїм на 2000 кораблів по 12 гривень на кочет,[3]Кочет – пристрій у борту човна для упору весла
при веслуванні.., а потім дати данину для руських міст: насамперед для Києва, потім для Чернігова, для Переяславля, для Полоцька, для Ростова, для Любеча та для інших міст: адже в цих містах сидять великі князі, підвладні Олегу.[1]Повість минулих літ
Нарешті, князь Олег наказав візантійцям видати дорогі тканини для вітрил його численного флоту. Коли на зворотному шляху у слов’ян вітер розірвав дорогі вітрила, вони замінили їх звичайними:
«Візьмемо краще звичайні полотняні вітрила, адже вітер не знає, що дорого, але знає, що міцно».[2]В. Н. Татищев, “История Российская”, кн 2, гл 2
Мирні договори Русі та Візантії 907 та 911 років
Згодом, у 911 році Олег Вещий надіслав до Константинополя послів, які підтвердили умови раніше укладеного договору. Пункти даної угоди залишились у літописах більш детально – додалися пункти, що описують обов’язки Русі та Візантії у допомозі особам, які зазнали корабельної аварії, а також зобов’язання про потрапивших у полон або збіглих злочинців.
Підсумки та результати
- На знак перемоги Олег Вещий прибив свій щит над воротами Царгорода-Константинополя.
- Греки виплатили Олегу і воїнам, які прибули з ним, великий викуп.
- Руські купці отримали вигідні переваги при відвідуванні візантійських міст.
- Імператор Візантії зобов’язався виплачувати данину “на руські міста”.
- Мирний договір був згодом підтверджений посольством 911 року
Список литературы
- Повість минулих літ
- В. Н. Татищев, “История Российская”, кн 2, гл 2
- Кочет – пристрій у борту човна для упору весла при веслуванні..
Loading...
