Коротка характеристика
Основною метою зовнішньої політики князя Олега Віщого було розширення впливу дому Рюриковичів на Південному напрямку – захоплення нових територій та міст, а також перехоплення влади у Хазарського каганату над слов’янськими племенами що проживає в цій місцевості.
Після цього, Олег звернув увагу на племена, що знаходяться поблизу від Києва, і підкорив древлян (883), сіверян (884) та радимичів (885).
Наостанок, у 907 році князь зібрав велике військо і здійснив похід на Царгород, результатом якого став мирний договір, що надавав руським купцям у візантійських містах широкі привілеї.
Основний напрямок
Південний – підпорядкування Смоленська та Любеча, захоплення Києва, підпорядкування сусідніх племен, похід на Константинополь (Царгород).
Коротко про зміст основних подій
Похід на Київ
Прибувши до Києва, Олег спочатку наказав воям заховатися, потім хитрістю виманив Аскольда і Діра з міста, а коли вони прибули до кораблів, оголосив, що вони не мають права княжити, на відміну від нього та неповнолітнього княжича Ігоря Рюриковича. Після цього Аскольда та Діра вбили, а сам Олег почав правити в Києві, оголосивши, згідно з літописами:
«Хай буде се мати городам руським»[1]В. Н. Татищев, “История Российская”, кн 2, гл 2
Підпорядкування сусідніх племен
- Похід проти древлян – плем’я підкорено, призначена данина “по шкірі чорної куниці від диму (тобто будинку)”.
- Похід проти сіверян – підкорено, призначена данина менша, ніж вони раніше сплачували хазарам.
- Переговори з радимичами – Олег переконав їх сплачувати данину йому, замість хазар, і обіцяв захист.
Окрім того, літописи згадують про “раті”, тобто військові дії, з племенами уличів та тиверців, які не бажали підпорядковуватися і чинили опір.
Облога Києва угорцями
Похід на Царгород (Константинополь)
І наказав Олег своїм воїнам зробити колеса та поставити на колеса кораблі. І коли задув сприятливий вітер, підняли вони на полі вітрила та пішли до міста.[2]“Повість минулих літ”. Рік 907
Греки запропонували Олегу мир і данину, пославши перемовників з вином та їжею, які були отруєні. Олег передбачив можливість отруєння і вилив вино на землю. Тоді греки погодилися на умови Олега: він отримав по 12 гривень за кожну уключену, і Візантія обіцяла сплачувати данину на руські міста. У знак перемоги Олег прибив свій щит до воріт Царгорода. Головним результатом походу стала торговельна угода про привілейоване становище руських купців у Візантії.
Посольство 911 року та підтвердження мирного договору
У 911 році Олег відправив до Константинополя послів, які підтвердили “багаторічний” мир та уклали новий договір.
Найбільш вигідним для Русі залишалося положення договору, згідно з яким руські купці отримали право жити в Константинополі на півріччя, а імперія зобов’язувалася утримувати їх протягом цього часу за візантійський кошт. Також купцям надавалося право безмитної торгівлі в Візантії, а для охочих руських вояків допускалася можливість найму на службу у Візантії.
Підсумки та результати зовнішньої політики
Таким чином, зовнішня політика князя Олега Віщого була досить успішною, що можна підтвердити, перераховуючи за пунктами:
- Розширено вплив Рюриковичів у південному напрямку: включено до володінь Смоленськ та Любеч, захоплений Київ, підпорядковані сусідні племена сіверян, древлян та радимичів.
- В результаті успішного походу на Царгород у 907 році укладено вигідний мирний договір з Візантійською Імперією, повторно підтверджений посольством 911 року.
- Покладено початок масштабному протистоянню давньоруської держави з Хазарським Каганатом.
Список литературы
- В. Н. Татищев, “История Российская”, кн 2, гл 2
- “Повість минулих літ”. Рік 907