Коротка характеристика
На шляху до Києва, Олег захоплює Смоленськ і Любеч, залишаючи там гарнізони. А зайнявши Київ і оголосивши його новою столицею, призначає вірним собі варягам щорічну виплату від Новгорода. Контролювати просторі території можна було тільки при наявності достатньої кількості вірних князю воїнів, а для варягів регулярні виплати (трофеї чи це, отримані в результаті нальоту, чи податок – не важливо) були вагомим аргументом у підтримці авторитету ватажка.
І. Глазунов
Окрім цього, на нових землях Олег починає будувати міста-фортеці, а також знижує для одного з підпорядкованих племен розмір данини, як заохоту за перехід під свій захист.
Ще одним внутрішньополітичним актом можна вважати весілля Ігоря Рюриковича та Ольги – продовження династичної лінії Рюриковичів в умовах ранньофеодального державного устрою було одним з необхідних умов збереження влади.
Короткий опис основних подій
Літописи досить стисло розповідають про час правління Олега, однак, можна перерахувати наступні з основних напрямів у внутрішній політиці, якими займався князь.
Оголошення Києва новою столицею
В. Н. Татіщев, “Історія Російська”:
Олег, увійшовши до Києва, почав перебувати в Києві та сказав:
«Хай буде се мати городам руським».
Географічне розташування Києва в більш сприятливих умовах південних земель дозволяло швидше збільшувати чисельність підпорядкованих князю людей і простіше добувати провіант.
Крім того, Київ був найбільшим містом на кордоні з Великим Степом, стояв на Дніпрі та забезпечував контроль над судноплавством по цій ріці.
Тим князь Олег об’єднав північний і південний центри східних слов’ян. За цієї причини саме його, а не Рюрика іноді вважають засновником Давньоруської держави.
Чоріков Б.А.
Підпис: Убивши Аскольда і Діра, Олег взяв Ігоря на руки і показав людям, кажучи: «Ось син Рюрика, ваш князь!»
Будівництво міст
“Цей Олег почав міста будувати по всій землі Руській…”[1]Татищев В. Н. “История Российская”, кн 2, гл 2
Це були дуже трудомісткі заходи, які були життєво необхідними для утримання влади. Селища-фортеці виконували захисну та попереджувальну функцію, туди стягувалися торговці та ремісники, які обслуговували військових.
Навколо фортець оселялися звичайні жителі – землероби та мисливці, у разі небезпеки вони ховалися за міцними стінами.
Призначення данини
“…і призначив варягам, що були під рукою його, давати від Новгорода по триста гривень на рік заради спокою. І це давали варягам до смерті Ярослава.”[2]Татищев В. Н. “История Российская”, кн 2, гл 2
Крім цього, у 884 році перейшовши під його захист племені сіверян, данина була знижена порівняно з тією, що вони раніше платили хазарам:
Ходив Олег на сіверян і поклав на них данину легку; заборонивши їм хазарам данину платити, сказав:
Весілля Ігоря Рюриковича та Ольги
Продовження династичного роду Рюриковичів було одним із внутрішньополітичних дій князя Олега Віщого – у 903 році він одружив молодого князя з Ольгою, якій на момент весілля було 10-12 років.
Деякі літописи вказують, що Ольга, можливо, була дочкою князя Олега Віщого[4] Піскаревський літописець, Холмогорський літопис. У такому разі князь приєднав до керівного роду й свою кров.
Згідно з “Новим Володимирським Літописцем” Ольга була з Болгарії. Водночас у Степенній книзі (друга половина XVI століття) викладається версія про випадкову зустріч Ольги з Ігорем на поромі під Псковом..
Художник В. К. Сазонов
Підсумки та результати внутрішньої політики
Наведемо коротко основні досягнення князя Олега Віщого у внутрішній політиці:
- Київ оголошений столицею – об’єднані північний та південний центри східних слов’ян.
- Закріплення влади над новими територіями – засновані міста-фортеці
- Знижені податки для племені сіверян (колишніх данників хазар)
- Новгороду призначена данина на користь варягів
- Продовжена династична лінія Рюриковичів – укладено шлюб між Ігорем та Ольгою
Список литературы
- Татищев В. Н. “История Российская”, кн 2, гл 2
- Татищев В. Н. “История Российская”, кн 2, гл 2
- Там же
- Піскаревський літописець, Холмогорський літопис
- Татищев В. Н. “История Российская”, кн 2, гл 2 ; кн 1, гл 4
Loading...
