Коротка біографія
Згідно з Татіщевим, князь Олег був родичем Рюрика, а точніше братом дружини Рюрика Ефанди, яка до шлюбу була норвезькою принцесою. Точна дата його народження невідома[1]Татіщев В. Н. Історія Російська. – Т. 1. – С. 113..
На початку свого правління послідовно розширював вплив Рюриковичів на Південь, захопив Київ і переніс туди столицю, об’єднавши тим самим два головних центри східних слов’ян. Тому нерідко саме він, а не Рюрик, оголошується засновником давньоруської держави. У 907 році Олег виступив у похід на Царгород, в результаті чого зміг примусити греків сплачувати данину, а також надавати істотні пільги для руських купців. Договір був підтверджений послами Олега, направленими ним у Константинополь у 911 році.
У різних джерелах згадуються дати смерті Олега під 912, 922 та 944 роками. Найбільш поширена версія з літописів повідомляє, що князь помер від укусу змії, яка вилізла з черепа його коня.
Характеристика правління князя Олега Віщого
створення давньоруської держави
Основною метою, яку переслідував князь Олег Віщий протягом усього свого правління, було розширення впливу дому Рюриковичів у Південному напрямку.
- Більш сприятливі умови південних земель дозволяли швидше збільшувати кількість підлеглих князю людей і простіше добувати провіант.
- Олег прагнув поставити під контроль якомога більше територій, що прилягають до Дніпра – шлях “із Варяг у Греки” був основною транспортною артерією і давав велику перевагу тому, хто міг розпоряджатися судноплавством по даній ріці.

Коротко про суть і напрямки зовнішньої політики
Олег, увійшовши в Київ, почав перебувати в Києві і сказав:
«Хай буде се мати городам руським».[2]Татіщев В. Н. Історія Російська. – Кн. 2, гл 2.
Після цього, Олег звернув увагу на племена, що знаходяться поблизу Києва, і підпорядкував древлян (883), сіверян (884) та радимичів (885).
Нарешті, у 907 році князь зібрав велике військо і здійснив похід на Царгород, результатом якого став мирний договір, що надавав руським купцям у візантійських містах широкі привілеї.
Таблиця “основні події зовнішньої політики князя Олега Віщого”
Коротка характеристика внутрішньої політики
Крім того, у літописах згадується спорудження Олегом міст, а також встановлення податків: для племен сіверян, які раніше сплачували данину хазарам, були призначені менші виплати, а Новгороду було наказано платити варягам Олега “по триста гривень на рік за мир”.
За «Повістю временних літ» Віщий Олег одружив Ігоря Рюриковича на Ользі у 903 році. Насамперед шлюб був політичним – необхідно було забезпечити продовження лінії Рюрика. Окрім цього, можливо, мали місце й дипломатичні причини, оскільки за деякими джерелами Ольга була родом з Болгарії[3]Датування події, як і походження Ольги, залишаються
приводом історичних досліджень, т.к. різні документи
дають різний час та різні походження княгині.
Підсумки та результати правління
Діяльність князя Олега Віщого була належно оцінена нащадками, що не дивно, якщо коротко викласти основні досягнення князя:
- Розширено вплив Рюриковичів у південному напрямку: включено у володіння Смоленськ і Любеч, захоплений Київ, підпорядковані сусідні племена сіверян, древлян і радимичів.
- Оголосивши Київ столицею та об’єднавши його з Новгородом, з’єднав центри поселення східних слов’ян.
- Укладено вигідний мирний договір з Візантійською Імперією.
- Закладено початок масштабному протистоянню давньоруської держави з Хазарським Каганатом.
- Збудовані міста-фортеці на захоплених територіях.
- Зав’язав шлюб Ігоря з Ольгою, що забезпечило продовження династії Рюриковичів.
Сім’я та особисте життя
Якихось відомостей про дружин або синів князя не збереглося.
Діти
За однією з версій[4]Друкарський літопис (кінець XV століття), Пискаревский летописец «Нѣцыи жє глаголютъ, ѩко ѻльгова дщєри бѣ ѻльга», Ольга, що стала дружиною Ігоря Рюриковича, була дочкою князя Олега Віщого.
Смерть
Обставини смерті Віщого Олега суперечливі: за однією версією він помер у 912 році, укушений змією і був похований у Києві[5]Повість минулих літ; інша поміщає його могилу у Ладозі, але водночас каже, що він пішов “за море”, де помер у 922 році[6]Новгородський перший літопис; третя пов’язує з особистістю Олега якогось руського воєводи H-l-g-w, який, захопивши у 944 році за домовленістю з Візантією хазарське місто Самкерц на Таманському півострові, але був розбит намісником Самкерца Песахом і відправлений цим до Константинополя. Візантійці спалили грецьким вогнем човни русів і тоді H-l-g-w відправився до Персії, де загинув сам з усім військом.[7]Кембриджський документ.
«Повість временних літ» також повідомляє, що його смерті передувало небесне знамення – з’явлення «зірки великої на заході списовим образом».
У перших двох версіях присутня легенда про смерть від зміїного укусу. Згідно з літописами, волхви передвіщали князю смерть від улюбленого коня. Князь Олег наказав відвести коня і згадав про пророцтво лише через чотири роки, коли кінь вже давно помер. Посміявшись над волхвами, Олег захотів подивитись на останки коня, і прийшовши до його кісток, став ногою на череп, кажучи:
«Цього мені боятися?»
Однак у черепі коня жила отруйна змія, смертельно вкусивши князя.
Походження прізвиська
Відповідаючи на питання “За що Олега назвали Віщим” можна навести кілька основних версій:
- Згідно з ПВЛ, Олег передбачив, що вино, принесене візантійцями у подарунок з воріт Константинополя, буде отруєне. Таким чином, князь представляється вмілим військовим керівником і передбачливим політиком.
- Історик-скандинавіст Є. А. Мельникова виводить прізвисько від сканд. прикм. helgi, heilagr — «священний», «сакральний».[8]Мельникова Е. А. Олег // Древняя Русь в средневековом
мире. Энциклопедия. — М., 2017. — С. 571.. - Сучасні історики бачать у ньому християнські мотиви або навіть християнську пропаганду (легенда про загибель князя Олега могли бути внесені монахами до літопису з метою показати неможливість язичницького передбачення майбутнього)[9]Петрухин В. Я. К дохристианским истокам древнерусского
княжеского культа. // Политропон. Сб. ст. к 70-летию
В. Г. Топорова. — М., 1998. — С. 886..
Київська Русь після Олега Віщого
Правління Ігоря, однак, було набагато менш успішним: Царгород князь так і не взяв, а покорені були ним на початку правління древляни в 945 році підняли повстання через жадібність Ігоря і вбили його при спробі повторно стягнути з них дань.
Образ у культурі та пам’яті поколінь
Особистість Олега Віщого залишила значний слід у історії сучасної Росії та України. Протягом минулих століть були створені картини, фільми та пам’ятники, присвячені князю.
“Пісня про Віщого Олега” – вірш А. С. Пушкіна
Як нині збирається Віщий Олег помститись нерозумним хазарам…
Ми підготували окремий розділ, в якому відвідувачі нашого ресурсу можуть ознайомитися з текстом твору, послухати аудіоверсію чи подивитися онлайн діафільм 1972 року.
Список литературы
- Татіщев В. Н. Історія Російська. – Т. 1. – С. 113.
- Татіщев В. Н. Історія Російська. – Кн. 2, гл 2.
- Датування події, як і походження Ольги, залишаються приводом історичних досліджень, т.к. різні документи дають різний час та різні походження княгині
- Друкарський літопис (кінець XV століття), Пискаревский летописец «Нѣцыи жє глаголютъ, ѩко ѻльгова дщєри бѣ ѻльга»
- Повість минулих літ
- Новгородський перший літопис
- Кембриджський документ
- Мельникова Е. А. Олег // Древняя Русь в средневековом мире. Энциклопедия. — М., 2017. — С. 571.
- Петрухин В. Я. К дохристианским истокам древнерусского княжеского культа. // Политропон. Сб. ст. к 70-летию В. Г. Топорова. — М., 1998. — С. 886.