Дарина Салтикова померла 27 листопада 1801 після 33 років тюремного ув’язнення.
На момент смерті Салтичихе був 71 рік, тому ймовірною і офіційною причиною смерті вважається старість. Незважаючи на незавидну долю і досить суворі умови життя, “кривава бариня” пережила обох своїх синів.
В якості місця поховання Салтикової було обрано кладовище Донського монастиря. Поміщиця воз’єдналася з родичами тільки після смерті, так як могила Салтычихи розміщена серед поховань інших її родичів, включаючи синів. Втім, могила Салтичихи, її надгробок та інші подробиці поховання овіяні численними міфами і чутками.
Могила Дарини “Салтичихи” Салтикової
Так у книзі Бориса Акуніна “цвинтарні історії” міститься інформація про можливу могилу Салтикової:
” що ж до Салтичихи, то на її надгробку час не зберіг жодного слова і жодної літери. Вона існувала насправді, Московська поміщиця Дарина Миколаївна Салтикова, замучила до смерті сто кріпаків, – ось єдине, що підтверджувала могила. Але вчинки чудовиська неможливо пояснити, їх душі темні й загадкові, і самий доречний пам’ятник монстру-фігура мовчання у вигляді голого сірого обеліска, що нагадує силуетом загнаний в землю осиковий кіл”.
З подачі письменника примітна могила стала майже “пам’яткою”, до якої навіть іноді приносять квіти і лампадки. До слова, могила Салтичихи-місце не просте та й гості тут особливі. Приходять сюди родичі громадян, що відбувають ув’язнення. Чи то допомоги просять, чи то помсти.
Справжня могила Салтичихи розташована на тому ж цвинтарі і знайти її можна так: від входу з великою дзвіницею до правої стіни монастиря; головний орієнтир — скульптура дівчини з вазоном і білий хрест. (Фото-екскурсія до могили Салтичихи)